Чому дякувати Богові
«Молитва благодарення випливає з усвідомлення людиною того, що все те, ким вона є і що вона має, є даром Божим», — навчає Катехизм УГКЦ «Христос – наша Пасха» (п. 813). Ми дякуємо не тому, що Бог потребує нашої подяки, а тому, що вдячність відкриває нам очі: ми помічаємо добро, яке раніше сприймали як належне.
Святий Василій Великий писав, що Божих дарів так багато, «що неможливо й полічити», і вони такі вагомі, «що вистачить й одного, щоб ми відчували обов’язок бути вдячними Тому, Хто їх надав» (Катехизм, п. 815). А апостол Павло радить: «За все дякуйте» (1 Сол 5, 18) — не лише за радісне.
Молитви подяки Богові
Подяка на Божественній Літургії
Саме слово «Євхаристія» по-грецьки означає «подяка». Вершина подяки — Божественна Літургія (Катехизм, п. 814). У її центральній молитві, анафорі, Церква каже:
За все це дякуємо Тобі, і єдинородному Твоєму Синові, і Духові Твоєму Святому за всі Твої добродійства, вчинені нам, які ми знаємо і яких не знаємо, — явні і неявні.
Ці слова можна повторювати і вдома — особливо подяку за добро, «якого не знаємо».
Псалом подяки: «Благослови, душе моя, Господа»
Псалом 103 (у східній нумерації — 102) — одна з найкращих біблійних молитов подяки. На недільній Божественній Літургії його співають як перший антифон.
Благослови, душе моя, Господа і все нутро моє — його святе ім’я. Благослови, душе моя, Господа і не забувай усіх добродійств його ніколи. Він прощає усі твої провини, зціляє всі твої недуги. Він визволяє життя твоє від ями, вінчає тебе ласкою та милосердям. Він насичує твій вік похилий благом, й оновляється, як орел, твоя юність.
Пс 103 (102), 1–5, переклад о. Івана Хоменка (ugcc.ua).
Інший подячний псалом — 136 (135), де кожен вірш закінчується словами «бо милість його вічна». Його легко молитися своїми словами: «Дякую Тобі за (назвіть), бо милість Твоя вічна».
Подяка після їжі
У греко-католицьких родинах після обіду моляться так (Катехизм, п. 661, за молитовником «Прийдіте, поклонімся»):
Благодаримо Тебе, Христе, Боже наш, що наситив нас твоїми земними благами. Не позбав нас і небесного твого царства, але, так як Ти прийшов був, Спасе, поміж учнів твоїх і мир дав їм, прийди й до нас і спаси нас.
Подяка за прожитий день
Цю вечірню молитву подає ДивенСвіт — медіа Патріаршої комісії УГКЦ у справах молоді:
О Боже, ось минув ще один день мого життя. Кожна мить, яку я прожив, — це Твій дар: працював я чи відпочивав, спілкувався з людьми чи був на самоті, радів чи сумував, — усе було Твоїм даром. Дякую Тобі за все, що мені довелося пізнати і пережити сьогодні.
Повністю її, разом з іншими молитвами перед сном, можна помолитися на сторінці «Вечірні молитви».
Найкоротша подяка
«Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!» — цими словами починаються щоденні молитви. Їх можна промовляти будь-коли: коли вдалося, коли минула небезпека, коли просто гарний ранок.
Практика на вечір: п’ять хвилин вдячності
Ось проста практика, яку можна поєднати з вечірньою молитвою. Вона займає п’ять хвилин.
- Зупиніться. Перехрестіться, сядьте або станьте перед іконою, відкладіть телефон.
- Перегляньте день від ранку до вечора, наче фільм. Не оцінюйте — просто пригадуйте.
- Назвіть три конкретні дари цього дня і подякуйте за кожен окремо: «Дякую Тобі за розмову з мамою», «за те, що син повернувся зі школи», «за тиху ніч без тривоги». Що конкретніше, то краще.
- Подякуйте і за важке. Не за саме зло, а за силу, яку Бог дав його пережити, і за людей, які були поруч.
- Попросіть прощення за те, що зробили не так, і віддайте Богові завтрашній день.
Багато хто записує три подяки в зошит. Через місяць такий щоденник вдячності стає свідченням, скільки добра було навіть у важкий час.
Подяка в родині
Катехизм називає сім’ю «домашньою церквою», до богослужіння якої належать «благословення та благодарення під час споживання Божих дарів на спільній трапезі» (п. 661). Кілька простих звичаїв:
- молитва перед їжею і подяка після неї;
- увечері кожен по черзі називає одну річ, за яку вдячний сьогодні;
- у неділю — подякувати Богові разом на Літургії, а вдома — за тиждень.
Діти швидко вчаться вдячності, коли чують, як дякують батьки. Більше про це — у статті «Як почати молитися щодня».