- Велике свято Найсолодшого Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа
- Св. ап. Юди, брата Господнього по плоті
День ангела: Юда · календар іменин
пʼятниця, 19 червня 2026
День ангела: Юда · календар іменин
15 Коли ж поснідали, каже Ісус до Симона Петра: «Симоне Йонин! Чи любиш ти мене більш, ніж оці?» – «Так, Господи, – відрікає той йому, – ти знаєш, що люблю тебе». Тож мовить йому: «Паси мої ягнята!»
16 І знову, вдруге каже до нього: «Симоне Йонин! Чи любиш мене?» «Так, Господи, – відвічає йому, – ти знаєш, що люблю тебе». І мовить йому: «Паси мої вівці!»
17 І втретє йому каже: «Симоне Йонин! Чи любиш ти мене?» І засмутився Петро, що аж утретє його питає: «Чи любиш мене», – то й каже йому: «Господи, ти все знаєш, ти знаєш, що тебе люблю!» І каже йому Ісус: «Паси мої вівці!
18 Істинно, істинно говорю тобі: Коли ти молодший був, то підперізувався сам і ходив, куди сам бажав. А як постарієшся, то руки свої простягнеш, і підпереже тебе інший та й поведе, куди ти не схочеш».
19 Сказав же він це, вказуючи, якою то смертю прославить Бога. І промовивши те, сказав йому Ісус: «Іди за мною!»
20 І обернувшись, бачить Петро, що за ним іде учень, що його любив Ісус і що під час вечері схилився йому на груди та й запитав: «Господи, хто той, що тебе зрадить?»
21 Тож побачивши його Петро, каже Ісусові: «Господи, а цей що?»
22 «Якщо я хочу, – відрікає йому Ісус, – щоб залишився він, аж поки я прийду, то яке тобі до того діло? Ти йди за мною!»
23 Отож розповсюдилась чутка серед братів, мовляв, не вмре отой учень. Та не сказав йому Ісус, що не вмре, лише так: «Якщо я хочу, щоб залишився він, аж поки я прийду, то яке тобі до того діло?»
24 Це той учень, який оте свідчить і який оте написав, і знаємо, що його свідчення – правдиве.
25 Є багато ще й іншого, що сподіяв Ісус, – та якби оте все поодинці записати, то, гадаю, і самий світ не змістив би написаних книг. Амінь.
1 Юда, слуга Ісуса Христа, брат Якова, покликаним, любим у Бозі Отці і збереженим Ісусові Христові:
2 хай милосердя, мир і любов вам примножиться!
3 Любі, докладаючи всієї пильности написати вам про наше спільне спасіння, вважаю за конечне написати вам, щоб заохотити вас боротися за віру, раз назавжди передану святим.
4 Бо до вас просмикнулись деякі люди, що були здавна призначені на засуд: безбожні, які благодать Бога нашого обертають на розпусту й відрікаються від нашого єдиного Владики і Господа Ісуса Христа.
5 Я хочу нагадати вам, – хоч знаєте все, – що Господь, визволивши людей з Єгипетського краю, згодом віддав на погибель тих, які не вірували.
6 І ангелів, що не зберегли свого достоїнства, а полишили власне житло, зберіг у кайданах вічних, під темрявою, на суд великого дня.
7 Так само Содом і Гомора з сусідніми містами, – які, подібно до них, віддались були розпусті й кинулися за іншим тілом, – лежать як приклад, скарані вічним вогнем.
8 Одначе і ці також в маячінні бруднять тіло, нехтують Божою владою і зневажають величчя.
9 І тоді, як сам архангел Михаїл, змагаючись із дияволом і сперечаючись із ним про тіло Мойсея, не наважився винести зневажливого суду, а сказав: «Нехай тебе Господь судить», –
10 то ці зневажають те, чого не знають; а що, немов та нерозумна звірина, з природи знають, – те їх погубляє.
21 Той, у кого мої заповіді, і хто їх береже, той мене любить. Хто ж мене любить, того мій Отець полюбить, і я того полюблю і йому об’явлю себе».
22 Юда ж – не Іскаріотський – мовить йому: «Господи, що таке сталося, що не світові, а нам ти себе об’явиш?»
23 Ісус же озвався до нього, кажучи: «Коли хтось мене любить, то й слово моє берегтиме і злюбить його мій Отець, і прийдемо ми до нього, і в ньому закладемо житло.
24 А хто мене не любить, той і слова мої не береже. І слово, яке ви чуєте, не моє, лише Отця, який послав мене.
9 Я – двері. Хто ввійде крізь мене – спасеться. Увійде він, вийде – і знайде пасовисько!
10 Не приходить злодій, хіба щоб красти, вбивати, вигублювати. Я прийшов, щоб мали життя – щоб достоту мали.
11 Я – добрий пастир. Добрий пастир життя своє за овець покладе.
12 Наймит, що не є пастир, якому вівці не належать, – бачить вовка, що надходить, та й полишає вівці і біжить геть. А вовк хапає їх і розполохує.
13 Бо він – наймит і не турбується вівцями.
14 Я ж – добрий пастир і знаю своїх, а мої мене знають.
15 Як Отець мій мене знає, і я знаю Отця, і життя своє кладу я за моїх овець.
16 Ще й інші вівці я маю, що не з цієї кошари. Я і їх мушу привести, і вчують вони мій голос, – і буде одне стадо й один пастир!
11 Бо той, що освячує, і ті, що освячуються, всі від одного. Тому й не соромиться називати їх братами,
12 коли каже: «Я звіщу ім’я твоє моїм братам, хвалитиму тебе серед громади».
13 І ще: «Буду надіятись на нього». Та й: «Ось я і діти, що їх Бог мені дав».
14 А що діти були учасниками тіла і крови, то й він подібно участь у тому брав, щоб смертю знищити того, хто мав владу смерти, тобто диявола,
15 і визволити тих, що їх страх смерти все життя тримав у рабстві.
16 Адже не ангелам іде на допомогу, а потомству Авраама.
17 Тому він мусів бути в усьому подібний до братів, щоб стати милосердним та вірним архиереєм у справах Божих на спокутування гріхів народу.
18 Тому, власне, що страждав і сам був випробуваний, він може допомогти тим, що проходять через пробу.
13 Ніхто не ввійшов у небо, крім того, хто зійшов з неба: Син Чоловічий!
14 Тож так, як Мойсей змія підняв у пустині, – так треба Синові Чоловічому бути піднесеним,
15 щоб кожен, хто вірує у нього, жив життям вічним.
16 Бог бо так полюбив світ, що Сина свого Єдинородного дав, щоб кожен, хто вірує в нього, не загинув, а жив життям вічним.
17 Бо не послав Бог у світ Сина світ засудити, лише ним – світ спасти.
Текст — Біблія у перекладі о. Івана Хоменка (ugcc.ua). Порядок читань — за календарем УГКЦ.
Джерело: Церковний календар УГКЦ, Патріарша літургійна комісія (ugcc.ua). Пости пораховано за новим календарем УГКЦ.