- Бл. прп. Йосафати Гордашевської
Святі дня
- Передсвяття Введення в храм Пресвятої Богородиці
- Прп. Григорія Декаполіта
- Бл. свщмч. Йосафата Коциловського
День ангела: Йосафата, Григорій і Йосафат · календар іменин
пʼятниця, 20 листопада 2026
День ангела: Йосафата, Григорій і Йосафат · календар іменин
36 Просив його хтось із фарисеїв, щоб їв з ним. І ввійшов Ісус до фарисея в хату й сів за столом.
37 Аж тут жінка, що була грішниця у місті, довідавшись, що він був за столом у хаті фарисея, принесла алябастрову, повну пахощів, плящинку
38 і ставши, вся у сльозах, коло ніг Ісуса ззаду, почала обмивати слізьми йому ноги, потім волоссям своєї голови обтирати, та й цілувати ноги й мастити пахощами.
39 Побачивши те фарисей, що покликав його, міркував собі, кажучи Якби це був пророк, він знав би, хто й яка це жінка, що доторкається його це ж грішниця!
40 Тоді Ісус заговорив до нього «Симоне, маю тобі щось сказати». Той відповів «Кажи, Учителю».
41 «Два довжники були в одного позикодавця; один був винен п’ятсот динаріїв, а другий п’ятдесят.
42 А що вони не мали звідки віддати, обидвом він простив. Котрий, отже, з них більше буде його любити»
43 Озвався Симон і каже «Гадаю, той, якому подарував більше». Ісус сказав до нього «Ти судив добре».
44 І, обернувшися до жінки, промовив до Симона «Ти бачиш оцю жінку Прибув я у твій дім, і ти не дав води мені на ноги. Вона ж слізьми обмила мені ноги й витерла своїм волоссям.
45 Поцілунку ти мені не дав; вона ж, відколи я ввійшов, не перестала цілувати мені ноги.
46 Оливою не намастив ти голови моєї; вона ж миром пахучим намастила мені ноги.
47 Тому кажу тобі, прощаються її гріхи численні, бо багато полюбила. Кому ж мало прощається, той мало любить».
48 Потім сказав до жінки «Прощаються тобі гріхи».
49 І почали ті, що з ним за столом сиділи, говорити між собою «Хто це такий, що й гріхи відпускає
50 До жінки ж він промовив «Віра твоя спасла тебе; іди в мирі».
6 А вам, брати, наказуємо в ім’я Господа нашого Ісуса Христа сторонитися кожного брата, який живе в ледарстві, а не за переданням, що ви його прийняли.
7 Самі бо знаєте, як треба нас наслідувати. Ми ж безладдя поміж вами не коїли,
8 ані не їли ні в кого дармо хліба, а вдень і вночі тяжко та гірко працювали, щоб не утруднювати з вас нікого.
9 Не тому, що не маємо на це права, а тому, щоб дати себе вам за зразок, щоб ви нас наслідували.
10 Бо коли ми були у вас, ми вам це наказали: Як хтось не хоче працювати, хай і не їсть.
11 Та проте чуємо, що деякі у вас живуть у ледарстві й не роблять нічого, тільки байдикують.
12 Таким то наказуємо і велимо Господом нашим Ісусом Христом спокійно працювати і споживати хліб, що самі заробили.
13 А ви, брати, не втомлюйтеся добро чинити.
14 Коли ж хтось не послухається нашого слова, що в цім листі, затавруйте такого й не приставайте з ним, йому на застидження.
15 Однак, за ворога його не вважайте, лише напоумте як брата.
16 Сам же Господь миру нехай дасть вам мир завжди й усяким робом. Господь з усіма вами!
17 Привіт моєю, Павловою, рукою. Це знак у кожнім моїм посланні: так пишу.
18 Благодать Господа нашого Ісуса Христа з усіма вами!
31 Якраз тієї хвилини підійшли деякі фарисеї і сказали йому «Вийди і йди звідси, бо Ірод хоче тебе вбити».
32 Він же сказав їм «Ідіть і скажіть тому лисові Ось виганяю бісів і роблю оздоровлення сьогодні й завтра, третього ж дня скінчуся.
33 Однак сьогодні, завтра й ще наступного дня я мушу простувати далі, бо не годиться, щоб пророк загинув поза Єрусалимом.
34 Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків і каменуеш посланних до тебе! Скільки разів я хотів зібрати твоїх дітей, немов квочка свій виводок під крила, – та ви не захотіли!
35 Ось дім ваш лишається вам (пустий). Кажу вам Ви не побачите мене, аж поки не настане день, коли ви скажете Благословен той, що приходить в ім’я Господнє!»
11 Гляньте, якими буквами пишу вам власною рукою.
12 Ті, що хочуть показатися гарними тілом, – вони силують вас обрізатися, щоб тільки уникнути переслідування за хрест Христа.
13 Бо й самі обрізані, не додержують закону, а хочуть, щоб ви обрізувалися, щоб їм хвалитися вашим тілом.
14 Мене ж не доведи, Боже, чимсь хвалитися, як тільки хрестом Господа нашого Ісуса Христа, яким для мене світ розп’ятий, а я – світові;
15 бо ані обрізання, ані необрізання є щось, лише – нове створіння.
16 На тих, які поступають за цим правилом, мир на них і милосердя, а й на Ізраїля Божого.
17 На майбутнє нехай ніхто мені не завдає клопоту, бо я ношу на моїм тілі рани Ісуса.
18 Благодать Господа нашого Ісуса Христа нехай буде з вашим духом, брати! Амінь.
19 Був один чоловік багатий, що одягавсь у кармазин та вісон та бенкетував щодня розкішне.
20 Убогий же якийсь, на ім’я Лазар, лежав у нього при воротях, увесь струпами вкритий;
21 він бажав насититися тим, що падало в багатого зо столу; ба навіть пси приходили й лизали рани його.
22 Та сталося, що помер убогий, і ангели занесли його на лоно Авраама. Помер також багатий, і його поховали.
23 В аді, терплячи тяжкі муки, зняв він очі й побачив здалека Авраама та Лазаря на його лоні,
24 і він закричав уголос Отче Аврааме, змилуйся надо мною і пошли Лазаря, нехай умочить у воду кінець пальця свого й прохолодить язик мій, бо я мучуся в полум’ї цім.
25 Авраам же промовив Згадай, мій сину, що ти одержав твої блага за життя свого, так само, як і Лазар свої лиха. Отже, тепер він тішиться тут, а ти мучишся.
26 А крім того всього між нами й вами вирита велика пропасть, тож ті, що хотіли б перейти звідси до вас, не можуть; ані звідти до нас не переходять.
27 Отче, сказав багатий, благаю ж тебе, пошли його в дім батька мого;
28 я маю п’ять братів, нехай він їм скаже, щоб і вони також не прийшли в це місце муки.
29 Авраам мовив Мають Мойсея і пророків; нехай їх слухають.
30 Той відповів Ні, отче Аврааме, але коли до них прийде хто з мертвих, вони покаються.
31 А той відозвавсь до нього Як вони не слухають Мойсея і пророків, то навіть коли хто воскресне з мертвих, не повірять».
Текст — Біблія у перекладі о. Івана Хоменка (ugcc.ua). Порядок читань — за календарем УГКЦ.
Джерело: Церковний календар УГКЦ, Патріарша літургійна комісія (ugcc.ua). Пости пораховано за новим календарем УГКЦ.