- Перенесення з Едеси до Царгорода Нерукотворного образа Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, названого Святим обрусом
Святі дня
- Св. мч. Діомида
День ангела: Діомид · календар іменин
неділя, 16 серпня 2026 · Неділя 11-та по Зісланні Святого Духа. Глас 2, Єв. 11
День ангела: Діомид · календар іменин
15 Коли ж поснідали, каже Ісус до Симона Петра: «Симоне Йонин! Чи любиш ти мене більш, ніж оці?» – «Так, Господи, – відрікає той йому, – ти знаєш, що люблю тебе». Тож мовить йому: «Паси мої ягнята!»
16 І знову, вдруге каже до нього: «Симоне Йонин! Чи любиш мене?» «Так, Господи, – відвічає йому, – ти знаєш, що люблю тебе». І мовить йому: «Паси мої вівці!»
17 І втретє йому каже: «Симоне Йонин! Чи любиш ти мене?» І засмутився Петро, що аж утретє його питає: «Чи любиш мене», – то й каже йому: «Господи, ти все знаєш, ти знаєш, що тебе люблю!» І каже йому Ісус: «Паси мої вівці!
18 Істинно, істинно говорю тобі: Коли ти молодший був, то підперізувався сам і ходив, куди сам бажав. А як постарієшся, то руки свої простягнеш, і підпереже тебе інший та й поведе, куди ти не схочеш».
19 Сказав же він це, вказуючи, якою то смертю прославить Бога. І промовивши те, сказав йому Ісус: «Іди за мною!»
20 І обернувшись, бачить Петро, що за ним іде учень, що його любив Ісус і що під час вечері схилився йому на груди та й запитав: «Господи, хто той, що тебе зрадить?»
21 Тож побачивши його Петро, каже Ісусові: «Господи, а цей що?»
22 «Якщо я хочу, – відрікає йому Ісус, – щоб залишився він, аж поки я прийду, то яке тобі до того діло? Ти йди за мною!»
23 Отож розповсюдилась чутка серед братів, мовляв, не вмре отой учень. Та не сказав йому Ісус, що не вмре, лише так: «Якщо я хочу, щоб залишився він, аж поки я прийду, то яке тобі до того діло?»
24 Це той учень, який оте свідчить і який оте написав, і знаємо, що його свідчення – правдиве.
25 Є багато ще й іншого, що сподіяв Ісус, – та якби оте все поодинці записати, то, гадаю, і самий світ не змістив би написаних книг. Амінь.
2 Коли іншим я не апостол, то бодай вам, бо ви, у Господі, є достовірним доказом мого апостольства.
3 Ось моя оборона перед тими, що мене судять.
4 Хіба ми не маємо права їсти й пити?
5 Хіба ми не маємо права водити (з собою) сестру-жінку, як інші апостоли, брати Господні, і Кифа?
6 Чи може один я і Варнава не маємо права не працювати?
7 Хто колись власним коштом ходив у похід? Хто садить виноградник, і не їсть із нього плоду? Хто пасе стадо, і не живиться молоком від стада?
8 Хіба я говорю тільки як людина? Хіба й закон не каже цього?
9 Таж у законі Мойсея написано: «Не зав’язуй рота волові, як молотить». Чи Бог турбується про волів?
10 Чи, може, ради нас говорить? Бож ради нас написано, що, хто оре, мусить орати в надії, і хто молотить, – молотить теж у надії, що матиме щось із того.
11 Коли ж ми сіяли у вас духовне, то чи велика річ, коли пожнем ваше тілесне?
12 І коли інші мають це право над вами, чому радше не ми? Однак, ми не користуємося цим правом, а ввесь час терпимо, щоб не робити ніякої перешкоди Євангелії Христовій.
23 «Тому Царство Небесне схоже на царя, що хотів звести рахунки з слугами своїми.
24 Коли він розпочав зводити рахунки, приведено йому одного, що винен був десять тисяч талантів.
25 А що не мав той чим віддати, то пан і звелів його продати, а й жінку, дітей і все, що він мав, і віддати.
26 Тоді слуга, впавши йому в ноги, поклонився лицем до землі й каже: Потерпи мені, пане, все тобі поверну.
27 І змилосердився пан над тим слугою, відпустив його й подарував йому борг той.
28 Вийшовши той слуга, здибав одного з своїх співслуг, який винен був йому сто динаріїв, схопив його й заходився душити його, кажучи: Віддай, що винен.
29 Тож співслуга його впав йому в ноги й почав його просити: Потерпи мені, я тобі зверну.
30 Та той не хотів, а пішов і кинув його в темницю, аж поки не поверне борг.
31 Якже побачили товариші його, що сталося, засмутились вельми, пішли до свого пана й розповіли йому про все сподіяне.
32 Тоді його пан покликав його і сказав до нього: Слуго лукавий! Я простив тобі ввесь борг той, бо ти мене благав.
33 Чи не слід було й тобі змилосердитись над твоїм товаришем, як я був змилосердився над тобою?
34 І розгнівавшись його пан, передав його катам, аж поки йому не поверне всього боргу.
35 Отак і мій Отець Небесний буде чинити вам, якщо кожний з вас не прощатиме братові своєму з серця свого».
12 Дякуйте Отцеві, який зробив нас гідними мати участь у долі святих у світлі.
13 Він вирвав нас із влади тьми й переніс у царство свого улюбленого Сина,
14 в якому ми маємо відкуплення, прощення гріхів.
15 Він – образ невидимого Бога, первородний усякого створіння,
16 бо в ньому все було створене, що на небі і що на землі, видиме й невидиме: чи то престоли, чи господьства, чи начала, чи власті, все було ним і для нього створене.
17 Він раніш усього, і все існує в ньому.
18 Він також голова тіла, тобто Церкви. Він – начало, первородний з мертвих, так, щоб у всьому він мав першенство,
51 А як наблизився час, коли Ісус мав бути взятий (з цього світу), він постановив пуститися в дорогу до Єрусалиму.
52 Отож вислав посланців перед собою. Пішли вони й увійшли в якесь село самарянське, щоб йому приготувати.
53 Та самаряни його не прийняли, бо він подорожував до Єрусалиму.
54 Бачивши це учні Яків та Йоан, сказали «Господи, хочеш – ми скажем, щоб вогонь зійшов з неба і пожер їх».
55 Ісус, обернувшись, почав їм докоряти.
56 І вони пішли в інше село.
10, 22 Все передав мені Отець мій, і ніхто не знає, хто є Син, крім Отця, і хто є Отець, крім Сина, та кому Син схоче відкрити!»
23 Потім, звернувшися до самих учнів, він промовив «Щасливі очі, що бачать, що ви бачите.
24 Кажу бо вам, що багато пророків і царів хотіли бачити, що ви бачите, і не бачили, і чути, що ви чуєте, і не чули».
Текст — Біблія у перекладі о. Івана Хоменка (ugcc.ua). Порядок читань — за календарем УГКЦ.
Джерело: Церковний календар УГКЦ, Патріарша літургійна комісія (ugcc.ua). Пости пораховано за новим календарем УГКЦ.