26 жовтня 2026: яке свято
понеділок, 26 жовтня 2026 · Тиждень 22-й по Зісланні Святого Духа
Читання дня
Утреня Ів 20, 19–31
Ів 20, 19–31
19 А як звечоріло, того самого дня, першого в тижні, – а двері ж були замкнені там, де перебували учні: страхались бо юдеїв, – увіходить Ісус, став посередині та й каже їм: «Мир вам!»
20 Це промовивши, показав їм руки й бік. І врадувались учні, побачивши Господа.
21 І ще раз Ісус їм каже: «Мир вам!» Як мене послав Отець, так я посилаю вас».
22 Це промовивши, дихнув на них і каже їм: «Прийміть Духа Святого!
23 Кому відпустите гріхи – відпустяться їм, кому ж затримаєте – затримаються».
24 Тома ж, один з дванадцятьох, на прізвисько Близнюк, не був з ними, коли то прийшов був Ісус.
25 Тож повідали йому інші учні: «Ми Господа бачили». Та він відрік: «Якщо не побачу на його руках знаків від цвяхів і не вкладу свого пальця у місце, де були цвяхи, а й руки моєї не вкладу в бік його, – не повірю!»
26 По вісьмох днях знову були вдома його учні, а й Тома з ними. І ввіходить Ісус, – а двері були замкнені! – стає посередині та й каже: «Мир вам!»
27 А тоді промовляє до Томи: «Подай сюди твій палець і глянь на мої руки. І руку твою простягни і вклади її у бік мій. Та й не будь невіруючий, – а віруючий!»
28 І відказав Тома, мовивши до нього: «Господь мій і Бог мій!»
29 І каже йому Ісус: «Побачив мене, то й віруєш. Щасливі ті, які, не бачивши, увірували!»
30 Ще й інші численні чудеса, що їх не списано у цій книзі, вчинив Ісус на очу своїх учнів.
31 А ції – списано, щоб увірували ви, що Ісус – Христос, Син Божий, а вірувавши, – щоб мали життя в його ім’я.
На Божественній Літургії
Гал 1, 11–19
11 Звістую вам, брати, що Євангелія, яку я вам проповідував, не є за людською мірою;
12 бож я її не прийняв, ані навчився від людини, лише – через об’явлення Ісуса Христа.
13 Ви чули про мою поведінку колись у юдействі, про те, як я несамовито гонив Божу Церкву та руйнував її.
14 Я перевищував у юдействі багатьох ровесників з мого роду, бувши запеклим прихильником передань моїх предків.
15 Та коли той, хто вибрав мене вже від утроби матері моєї і покликав своєю благодаттю,
16 зволив об’явити в мені Сина свого, щоб я проповідував його між поганами, то я негайно, ні з ким не радившись,
17 ані не подавшися в Єрусалим до тих, що були апостолами передо мною, пішов в Арабію, а потім знову повернувся в Дамаск.
18 По трьох роках по тому пішов я у Єрусалим відвідати Кифу і перебув у нього п’ятнадцять день.
19 А іншого з апостолів я не бачив, крім Якова, брата Господнього.
Лк 7, 11–16
11 Потім пішов у місто, що зветься Наїн, а з ним ішли його учні й сила народу.
12 Коли ж вони наблизились до міської брами, якраз виносили мертвого сина, єдиного в матері своєї, що була вдовою; і було з нею досить людей з міста.
13 Побачивши її, Господь зглянувся над нею і сказав до неї «Не плач».
14 І приступивши, доторкнувсь до мар, і ті, що несли, зупинились. Тоді Ісус сказав «Юначе, кажу тобі, встань!»
15 І мертвий підвівся і почав говорити. І він віддав його матері.
16 Страх огорнув усіх, і вони прославляли Бога та й говорили «Великий пророк устав між нами», і «Бог навідався до народу свого».
1 Тим 2, 1–10
1 Передусім, отже, благаю, щоб відбувалися прохання, молитви, благання, подяки за всіх людей,
2 за царів і за всіх тих, що стоять при владі, щоб нам тихо та спокійно вести життя з усією побожністю та пристойністю.
3 Це добре й приємне в очах нашого Спаса Бога,
4 який хоче, щоб усі люди спаслися і прийшли до розуміння правди.
5 Один бо Бог, один також і посередник між Богом та людьми – чоловік Христос Ісус,
6 що дав себе самого як викуп за всіх: свідоцтво свого часу,
7 на що я був поставлений проповідником та апостолом, – правду кажу, не обманюю, – учителем поган у вірі й правді.
8 Я хочу, отже, щоб мужі молилися на всякому місці, зводивши до неба чисті руки, без гніву й суперечки.
9 Так само й жінки, в убранні пристойнім, хай себе прикрашають сором’язливістю і скромністю, не заплітуванням волосся, не золотом чи перлами, чи шатами дорогоцінними,
10 але ділами добрими, як це годиться жінкам, що визнають благочестя.
Ів 15, 17–16, 2
17 Ось, що вам заповідаю: щоб ви любили один одного!
18 Ненавидить вас світ – то знайте: мене він ще перед вами зненавидів.
19 Були б ви від світу, то світ би своє любив. А що ви не від світу, бо я вибрав вас від світу, ось тому й ненавидить вас світ.
20 Згадайте слово, що його був я вам вирік: Слуга не більший від пана свого. Переслідували мене – переслідуватимуть і вас. А слово моє зберігали – зберігатимуть і ваше.
21 Та все те робитимуть вам за моє ім’я, не знають бо того, хто послав мене.
22 Якби я не прийшов і не говорив до них, гріха не мали б вони. Та нині нема їм пробачення за їхній гріх!
23 Хто ненавидить мене, той і Отця мого ненавидить.
24 Був би я не вчинив серед них діл, що їх ніхто інший не вчинив, – гріха не мали б вони. А так – ось бачили, і зненавиділи: і мене, і Отця мого.
25 Але щоб здійснилося слово, яке в законі їхньому записано: Зненавиділи вони мене без причини!
26 Як прийде Утішитель, якого зішлю вам від Отця, Дух істини, який від Отця походить, то він і свідчитиме за мене.
27 Та й ви свідчитимете: ви бо зо мною від початку».
16, 1 «Повідав я вам те, щоб ви не зневірилися.
2 Виключать вас із синагог. А й година настане, коли то всяк, хто вас убиватиме, буде гадати, що служить тим Богові.
Текст — Біблія у перекладі о. Івана Хоменка (ugcc.ua). Порядок читань — за календарем УГКЦ.
Найближчі свята
Джерело: Церковний календар УГКЦ, Патріарша літургійна комісія (ugcc.ua). Пости пораховано за новим календарем УГКЦ.