Чому ми молимося за померлих
Християни вірять, що зі смертю життя не закінчується: людина стає перед Богом. Катехизм УГКЦ навчає, що людина, яка «упокоїлася в Бозі, розкаявшись у своїх гріхах, але ще не здобула духовної зрілості», потребує очищення, щоб оселитися у «місці світлому» (п. 250). Тому Церква молиться за усопших і нагадує слова святого Йоана Золотоустого: «Помагаймо їм і пам’ятаймо про них. […] Не вагаймося допомагати тим, що відійшли, і жертвуймо за них наші молитви» (там само).
Молитва за померлих — це і любов, яка не закінчується зі смертю. «Християнське поминання долає розділення між живими і померлими» (Катехизм, п. 520).
Як Церква поминає померлих
- Парастас. На звістку про смерть рідні й знайомі збираються біля усопшого на молитву — парастас. «Уже від парастасу починається поминання душі усопшого» (п. 519). Уночі за звичаєм читають Псалтир.
- Похорон і тризна. Після похорону рідні й сусіди молитовно поминають померлого на спільній трапезі (п. 520).
- 9-й, 40-й день і річниця. Наступні поминання відбуваються у храмі на дев’ятий і сороковий день після смерті та в кожну річницю (п. 520).
- Панахида і записка. У парафії можна замовити панахиду або подати на Літургію записку з іменами «за упокій» — їх пом’януть разом із громадою.
- Цвинтар. У пасхальний час і на П’ятдесятницю парафія приходить на цвинтар помолитися над гробами. Катехизм нагадує: доглянутий цвинтар — «найкращий доказ належного ставлення живих до померлих» (п. 521).
Поминальні дні 2027 року
Церква поминає усопших кожної суботи — у день, коли Христос спочивав у гробі. А ще є дні «вселенського поминання усопших» (Катехизм, п. 521). Їхні дати залежать від Пасхи, яка у 2027 році — 2 травня:
| Заупокійна субота | 2027 рік |
|---|---|
| М’ясопусна субота | 6 березня |
| Друга субота Великого посту | 27 березня |
| Третя субота Великого посту | 3 квітня |
| Четверта субота Великого посту | 10 квітня |
| Субота перед П’ятдесятницею | 19 червня |
Дати пораховано від Пасхи; звіримо з офіційним календарем УГКЦ на 2027 рік, щойно він вийде. Інші свята року — на сторінці «Церковні свята».
Як молитися за померлих удома
- Називайте на ім’я. У молитві Церкви вище замість «(ім’я)» назвіть рідних — кожного або разом.
- У ранкову чи вечірню молитву. Додайте до вечірніх молитов кілька слів за померлих — так поминання стає щоденним.
- Псалтир. За звичаєм за померлого читають Псалтир — увесь або частинами. Почати можна з Псалма 90 чи Псалма 22 «Господь — мій пастир».
- Вервиця. Можна помолитися вервицею до Божого Милосердя — Божого милосердя потребують і живі, і померлі.
- Добрі діла. Милостиня і допомога ближнім у пам’ять про померлого — теж молитва за нього.
Молитва за загиблих воїнів
За тих, хто віддав життя за Україну, Церква молиться як за всіх усопших: щоб Господь простив їм гріхи і прийняв у Своє Царство. Назвіть їх на ім’я в молитві Церкви вище, подайте записку на Літургію, а за живих захисників моліться молитвою за воїнів.
Надія, сильніша за смерть
Молитва за померлих — не лише сум, а й надія. Ісус каже Марті біля гробу Лазаря:
«Я – воскресіння і життя. Хто в мене вірує, той навіть і вмерши – житиме! Кожен, хто живе і в мене вірує, – не вмре повіки».
Ів 11, 25–26, переклад о. Івана Хоменка.
А апостол Павло пише, щоб ми «не сумували, як інші, що не мають надії. Бо коли ми віруємо, що Ісус умер і воскрес, тож так і тих, які поснули в Ісусі, Бог приведе з ним» (1 Сол 4, 13–14).