- Собор св. славних і всехвальних дванадцяти апостолів
Святі дня
- Бл. свщмч. Василія Величковського
День ангела: Василь · календар іменин
вівторок, 30 червня 2026
День ангела: Василь · календар іменин
12 Однак, Петро встав, побіг до гробниці й, нахилившись, побачив лиш пов’язки. І повернувсь до себе (додому), дивуючися тому, що сталося.
13 Аж ось того самого дня двоє з них ішли в село, на ім’я Емаус, стадій сто шістдесят від Єрусалиму,
14 і розмовляли між собою про те, що сталось.
15 А як вони розмовляли та сперечалися між собою, сам Iсус наблизившись, ішов разом з ними,
16 але очі їм заступило, щоб його не пізнали.
17 Він їх спитався «Що це за розмова, що ви, ідучи, ведете між собою» Ті зупинились, повні смутку.
18 Озвавсь тоді один з них на ім’я Клеопа, і йому каже «Ти бо один, що мешкаєш у Єрусалимі, а не знаєш, що цими днями в ньому сталося»
19 І він спитав їх «Що таке» Вони ж йому сказали «Те, що сталося з Ісусом Назарянином, мужем, що був пророком, могутнім – ділом та словом перед Богом і всім народом, –
20 та як наші первосвященики й князі видали його на засуд смертний і його розіп’яли.
21 А ми сподівались, що це він той, хто має визволити Ізраїля. До того ж усього ось третій день сьогодні, як це сталось!
22 Деякі з наших жінок, щоправда, нас здивували вони пішли були ранесенько до гробниці,
23 та, не знайшовши його тіла, повернулись і нам оповіли, що вони бачили ангелів, які їм з’явились і сказали, що він живий.
24 Деякі ж з наших пішли до гробниці й знайшли так, як жінки сказали; його ж вони не бачили».
25 А він промовив до них «О безумні й повільні серцем у вірі супроти всього, що були пророки оповіли!
26 Хіба не треба було Христові так страждати й увійти в свою славу»
27 І, почавши від Мойсея та від усіх пророків, він вияснював їм те, що в усім Писанні стосувалося до нього.
28 Коли вони наблизилися до села, куди йшли, Ісус удав, що хоче простувати далі.
29 Вони ж наполягали, кажучи «Зостанься з нами, бо вже надвечір, і день уже похилився». І він увійшов, щоб зостатись.
30 І от, як він був за столом з ними, взяв хліб, поблагословив, і, розламавши його, дав їм.
31 Тоді відкрилися в них очі, і вони його пізнали. А він зник від них
32 І казали вони один до одного «Чи не палало наше серце в нас у грудях, коли він промовляв до нас у дорозі та вияснював нам Писання»
33 І вони рушили негайно й повернулися в Єрусалим, і там знайшли зібраних одинадцятьох і тих, що були з ними,
34 які їм сказали «Христос справді воскрес і з’явився Симонові».
35 І вони розповіли те, що сталося в дорозі і як вони його пізнали при ламанні хліба.
9 На це бо Христос умер і воскрес, щоб і над мертвими, і над живими панувати.
10 Ти ж чого судиш брата твого? Чого погорджуєш твоїм братом? Усі ми станемо перед судилищем Божим,
11 бо написано: «Як живу я, – каже Господь, – кожне коліно схилиться передо мною, і кожний язик визнає Бога».
12 Так ото, кожний з нас сам за себе дасть відповідь Богові.
13 Тож не судімо більш один одного, а радше вважайте на те, щоб не класти нічого перед братом, об що він спотикнувся б або й упав.
14 Я знаю, я переконаний в Господі Ісусі, що нема нічого нечистого в самому собі; тільки коли хто думає, що щось нечисте, тому воно нечисте.
15 Коли твій брат сумує з-за їжі, то ти поводишся не за любов’ю. Не губи твоєю їжею того, за якого вмер Христос.
16 Не виставляйте вашого добра на зневагу.
17 Бо царство Боже не їжа і не пиття, а праведність, мир і радість у Святому Дусі.
18 Хто так служить Христові, той Богові вгодний і людям довподоби.
14 А фарисеї вийшли звідти й радили на нього раду, щоб його погубити.
15 Довідавшись про це, Ісус пішов геть звідси. Слідом за ним пішла сила народу: він оздоровив їх усіх,
16 але суворо наказав їм його не виявляти,
22 Тоді приведено до нього біснуватого, сліпого та німого, і він зцілив його, так що німий і розмовляв і бачив.
23 І здивувалися всі люди й говорили: «Чи не є часом цей син Давида?»
24 А фарисеї, почувши це сказали: «Отой не інакше виганяє бісів, як тільки Велзевулом, князем бісівським».
25 Знаючи думки їхні, Ісус сказав їм: «Кожне царство, розділене в собі, запустіє, і кожне місто чи дім, розділені в собі самому, не встояться.
26 І коли сатана сатану виганяє, то він розділений у собі самому; як же тоді вдержиться його царство?
27 І коли я Велзевулом виганяю бісів, то сини ваші ким виганяють? Тому то вони будуть вашими суддями.
28 Коли ж я Духом Божим виганяю бісів, то прибуло до вас Царство Боже.
29 Або як може хтось увійти в дім сильного й пограбувати його майно, якщо він перше не зв’яже сильного й аж тоді дім його розграбує?
30 Хто не зо мною, той проти мене, і хто зо мною не збирає, той розкидає.
9 Мені бо так здається, що Бог поставив нас, апостолів, останніми, немов призначених на страту; ми бо стали видовищем і світові, й ангелам, і людям.
10 Ми нерозумні Христа ради, ви ж у Христі розумні; ми немічні, ви ж – міцні; ви славні, ми ж без чести.
11 До сього часу ми голодуємо і спраглі і нагі; нас б’ють, і ми скитаємось.
12 Ми трудимося, працюючи власними руками; нас ображають, а ми благословляємо; нас гонять, а ми терпимо;
13 нас ганьблять, а ми з любов’ю відзиваємося; ми мов те сміття світу стали, покидьки всіх аж досі.
14 Не щоб осоромити вас я це пишу, але щоб як дітей моїх улюблених навести на розум.
15 Бо хоч би ви мали тисячі учителів у Христі, та батьків не багато; бо я вас породив через Євангелію в Христі Ісусі.
16 Отож благаю вас: Будьте моїми послідовниками.
13 Потім вийшов на гору й покликав тих, що їх сам хотів, і вони підійшли до нього.
14 І він призначив дванадцятьох, щоб були при ньому, та щоб їх посилати із проповіддю;
15 і дав їм владу виганяти бісів.
16 Призначив він дванадцятьох: Симона, якому дав ім’я Петро;
17 Якова, сина Заведея, та Йоана, брата Якова, й дав їм ім’я Воанергес, у перекладі – Сини грому;
18 Андрія, Филипа, Вартоломея, Матея, Тому, Якова, сина Алфея, Тадея, Симона Кананія,
19 та Юду Іскаріота, що його і зрадив.
Текст — Біблія у перекладі о. Івана Хоменка (ugcc.ua). Порядок читань — за календарем УГКЦ.
Джерело: Церковний календар УГКЦ, Патріарша літургійна комісія (ugcc.ua). Пости пораховано за новим календарем УГКЦ.