Церковний календар УГКЦ

27 грудня 2026: яке свято

неділя, 27 грудня 2026 · Неділя по Різдві Христовому. Глас 5, Єв. 8

  • Св ап., первомч. й архидиякона Стефана

Святі дня

  • Пам’ять св. і праведних Йосифа Oбручника, Давида, царя, і Якова, брата Божого
  • Прп. ісп. Теодора Начертанного, брата Теофана, творця канонів

День ангела: Йосип, Давид, Яків, Степан, Федір і Теофан · календар іменин

Глас 5

Читання дня

Утреня

Євангеліє

Ів 20, 11–18

11 Марія ж стояла надворі перед гробницею і плакала. А плачучи, нахилилась вона до гробу,

12 і бачить двох ангелів: у білім вони, сидять – один у головах, другий у ногах, де лежало було тіло Ісусове.

13 І кажуть вони їй: «Жінко, чого плачеш?» – «Узяли мого Господа, – відвічає їм вона, – і не відаю, де покладено його».

14 Сказавши це, обернулась і бачить: Ісус там стоїть! Та не знала вона, що то Ісус.

15 І каже їй Ісус: «Жінко, чого ж ти плачеш, кого шукаєш?» Гадавши ж вона, що це садівник, говорить йому: «Пане, коли ти забрав його, то повідай мені, куди ти його поклав, – а я заберу його».

16 Мовить до неї Ісус: «Маріє!» А та обернулась та до нього по-єврейському: «Раввуні!» – що у перекладі означає: «Учителю!»

17 А Ісус їй каже: «Не стримуй мене, не зійшов бо я ще до Отця мого, але йди до моїх братів і повідай їм: Іду я до Отця мого й Отця вашого, до Бога мого й Бога вашого».

18 І пішла Марія, щоб звістити учням: «Бачила я Господа», – та й що він це їй повідав.

Апостол · неділі по різдві

Гал 1, 11–19

11 Звістую вам, брати, що Євангелія, яку я вам проповідував, не є за людською мірою;

12 бож я її не прийняв, ані навчився від людини, лише – через об’явлення Ісуса Христа.

13 Ви чули про мою поведінку колись у юдействі, про те, як я несамовито гонив Божу Церкву та руйнував її.

14 Я перевищував у юдействі багатьох ровесників з мого роду, бувши запеклим прихильником передань моїх предків.

15 Та коли той, хто вибрав мене вже від утроби матері моєї і покликав своєю благодаттю,

16 зволив об’явити в мені Сина свого, щоб я проповідував його між поганами, то я негайно, ні з ким не радившись,

17 ані не подавшися в Єрусалим до тих, що були апостолами передо мною, пішов в Арабію, а потім знову повернувся в Дамаск.

18 По трьох роках по тому пішов я у Єрусалим відвідати Кифу і перебув у нього п’ятнадцять день.

19 А іншого з апостолів я не бачив, крім Якова, брата Господнього.

Євангеліє

Мт 2, 13–23

13 Якже вони вирушили в дорогу, ангел Господній з’явився вві сні Йосифові й каже: «Устань, візьми дитятко і його матір, і втікай в Єгипет, і перебудь там, поки я тобі не скажу, бо Ірод розшукуватиме дитя, щоб його вбити».

14 Вставши Йосиф, узяв уночі дитятко та його матір і пішов у Єгипет,

15 де перебув до смерти Ірода, щоб збулося сказане Господом через пророка: «З Єгипту я покликав мого сина».

16 Тоді Ірод, побачивши, що мудреці з нього насміялись, розлютився вельми й послав повбивати у Вифлеємі й по всій його окрузі всіх дітей, що мали менше, ніж два роки, згідно з часом, що пильно вивідав був від мудреців.

17 Тоді справдилось те, що сказав був пророк Єремія:

18 «В Рамі чути голос, плач і тяжке ридання: то Рахиль плаче за дітьми своїми й не хоче, щоб її втішити, бо їх немає».

19 Якже вмер Ірод, ангел Господній з’явився вві сні Йосифові в Єгипті

20 і каже: «Встань, візьми дитятко та його матір і повернись в Ізраїльську землю, бо вмерли ті, що чигали на життя дитятка».

21 Устав він, узяв дитятко та його матір і прийшов в Ізраїльську землю,

22 але, почувши, що в Юдеї царює Архелай замість Ірода, батька свого, побоявся іти туди. Попереджений же вві сні, він пішов у галилейські сторони

23 і, прибувши туди, оселився в місті, що зветься Назарет, щоб збулося сказане пророками, що Назорей назветься.

Апостол · первомч.

Ді 6, 8–7, 5; 7, 47–60

8 Стефан же, повний благодаті й сили, творив чуда й великі знаки в народі.

9 І встали деякі з синагоги, так званої лібертинів, киренеїв, олександрійців, а й з Кілікії та з Азії і сперечалися із Стефаном,

10 але не могли встоятися супроти мудрости й духа, що ним говорив.

11 Тоді вони підмовили людей, щоб сказали: «Ми чули, як він говорив образливі слова проти Мойсея та проти Бога».

12 І підбурили народ, старших та книжників і, наскочивши, схопили і привели його в синедріон.

13 Там вони поставили свідків, які говорили: «Цей чоловік не перестає говорити проти цього святого місця та Закону.

14 Ми чули, як він говорив, що Ісус, отой Назарянин, зруйнує це місце й переінакшить звичаї, які Мойсей був передав нам».

15 І коли всі, що засідали в синедріоні, пильно дивилися на нього, бачили його обличчя, немов обличчя ангела.

7, 1 А первосвященик спитав: «Чи воно справді так?»

2 Він же відповів: «Мужі брати й отці, слухайте: Бог слави з’явився батькові нашому Авраамові, як він ще був у Месопотамії, перш ніж він оселивсь у Харані,

3 і сказав до нього: Вийди з землі твоєї і з роду твого, і йди в землю, яку покажу тобі.

4 Тоді він вийшов з Халдейської землі й оселивсь у Харані; а звідси, як умер його батько, (Бог) переселив його у цю землю, в якій живете нині.

5 І не дав йому в ній спадщини ані на ступінь ноги, але обіцяв дати її йому в посілість, і його потомкам після нього, хоч у нього й не було дитини.

47 А Соломон збудував йому дім.

48 Та не в рукотворених проживає Всевишній як пророк говорить:

49 Небо – престол мій, земля ж – підніжок ніг моїх. Який дім ви мені збудуєте, каже Господь, або яке місце мого відпочинку?

50 Хіба то не моя рука створила те все?

51 Ви, твердошиї та необрізані серцем і вухом! Ви завжди противитеся Духові Святому! Які батьки ваші, такі й ви.

52 Кого з пророків не гонили батьки ваші? Вони вбили тих, що наперед звіщали прихід Праведного, якого ви тепер стали зрадниками й убивцями;

53 ви, що одержали закон через звістування ангелів, але не зберігали його».

54 Почувши це, вони розлютилися своїм серцем і скреготали зубами на нього.

55 (Стефан же), повний Духа Святого, дивлячись у небо, побачив славу Божу й Ісуса, який стояв по правиці Бога,

56 і мовив: «Ось бачу відкрите небо і Сина Чоловічого, який стоїть по правиці Бога».

57 Вони ж закричали голосом великим і, затуливши вуха свої, кинулись на нього разом

58 та вивели за місто, і почали каменувати. Свідки ж поклали свою одежу у ногах хлопця, що звався Савло.

59 І каменували Стефана, який взивав, мовивши: «Господи Ісусе, прийми дух мій!»

60 А впавши на коліна, закликав сильним голосом: «Господи, не постав їм цього за гріх!» І промовивши це, смертю заснув.

Євангеліє

Мт 21, 33–42

33 Слухайте іншу притчу. Був один чоловік-господар, що насадив виноградник. Він обвів його огорожею, видовбав у ньому чавило, вибудував башту, винайняв його виноградарям і відійшов.

34 Коли ж настала пора винозбору, послав він слуг своїх до виноградарів, щоб узяти від них плоди, йому належні.

35 А виноградарі, схопивши його слуг, кого побили, кого вбили, кого ж укаменували.

36 Тоді він послав інших слуг, більше від перших, але ті вчинили й з ними те саме.

37 Наприкінці послав до них свого сина, кажучи: Матимуть пошану до мого сина.

38 Та виноградарі, узрівши сина, заговорили між собою: Це спадкоємець. Нумо, вб’ємо його й заберемо собі його спадщину.

39 І взявши його, вивели геть з виноградника й убили.

40 Отож, коли прибуде господар виноградника, що зробить з тими виноградарями?»

41 «Лютих люто вигубить», – відповіли йому, – «а виноградник винаймить іншим виноградарям, що будуть давати йому плоди його своєчасно».

42 Тоді Ісус сказав їм: «Чи в Письмі не читали ви ніколи: Камінь, що відкинули будівничі, став каменем наріжним? Від Господа це сталось і дивне в очах наших.

Текст — Біблія у перекладі о. Івана Хоменка (ugcc.ua). Порядок читань — за календарем УГКЦ.

Джерело: Церковний календар УГКЦ, Патріарша літургійна комісія (ugcc.ua). Пости пораховано за новим календарем УГКЦ.