Святі дня
- Святих Отців шести Вселенських Соборів
- Прп. Макрини, сестри св. Василія Великого
- Прп. Дія
День ангела: Макрина, Василь і Дій · календар іменин
неділя, 19 липня 2026 · Неділя 7-ма по Зісланні Святого Духа. Глас 6, Єв. 7
День ангела: Макрина, Василь і Дій · календар іменин
1 Першого дня тижня Марія Магдалина прийшла до гробниці ранесенько, як ще не розвиднілось, аж бачить – камінь відкочено від гробниці.
2 Отож біжить вона, прибігає до Симона Петра й до іншого учня, якого Ісус любив, та й каже їм: «Забрали Господа з гробниці й не знаємо, де покладено його!»
3 Пішов Петро з отим іншим учнем, і приходять до гробниці.
4 Бігли вони обидва разом, та той інший учень біг швидше за Петра, тим і прибув до гробниці першим;
5 нахилившися, бачить – лежить полотнище. Однак, не ввійшов.
6 Приходить тоді слідом за ним Симон Петро і, ввійшовши до гробниці, бачить, що полотнище лежить,
7 а й хустка, яка в нього на голові була: лежала ж вона не з полотнищем, а, згорнена збоку, на іншому місці.
8 Тоді ввійшов і той інший учень, який першим був прийшов до гробниці, – і побачив, і увірував.
9 Вони бо ще не знали Писання, за яким мав він з мертвих воскреснути.
10 Тож повернулись учні знов до себе.
1 Ми, сильні, мусимо нести немочі безсильних, а не собі догоджати.
2 Кожний із нас нехай намагається догодити ближньому: на добро, для збудування.
3 Бо й Христос не собі догоджав, а як написано: «Зневаги тих, що тебе зневажають, упали на мене».
4 Все бо, що було написане давніше, написане нам на науку, щоб ми мали надію через терпеливість й утіху, про які нас Письмо навчає.
5 Бог же терпеливости й утіхи, за прикладом Христа Ісуса, нехай дасть вам, щоб ви між собою однаково думали за Христом Ісусом;
6 щоб ви однодушно, одними устами славили Бога й Отця Господа нашого Ісуса Христа.
7 Тому приймайте один одного, як і Христос прийняв вас у Божу славу.
27 І як Ісус відходив звідти, слідом за ним пустилися два сліпці й кричали: «Помилуй нас, сину Давидів!»
28 І коли він увійшов до хати, сліпці приступили до нього, а він спитав їх: «Чи віруєте, що я можу це зробити?» – «Так, Господи!» – кажуть йому ті.
29 Тоді він доторкнувся до їхніх очей, мовивши: «Нехай вам станеться за вашою вірою!»
30 І відкрились їхні очі. Ісус же суворо наказав їм: «Глядіть, щоб ніхто не знав про це».
31 Та ті, вийшовши, розголосили про нього чутку по всій країні.
32 А як вони виходили, приведено до нього німого, що був біснуватий.
33 Коли ж він вигнав біса, німий почав говорити, і люди дивувалися, кажучи: «Ніколи щось таке не об’являлося в Ізраїлі!»
34 Фарисеї ж говорили: «Він виганяє бісів князем бісівським!»
35 Ісус обходив усі міста і села, навчаючи в їхніх синагогах, проповідуючи Євангелію царства та вигоюючи всяку хворобу й недугу.
7 Пам’ятайте про наставників ваших, які звіщали вам слово Боже, і дивлячись уважно на кінець їхнього життя, наслідуйте їхню віру.
8 Ісус Христос учора й сьогодні – той самий навіки.
9 Не піддавайтеся різним та чужим наукам: воно бо добре укріпити серце благодаттю, не стравами, які не принесли ніякої користи тим, що віддавалися їм.
10 Є у нас жертовник, з якого не мають права їсти ті, що при наметі служать.
11 Бо котрих звірят кров архиєрей заносить у святиню за гріхи, тих м’ясо палиться за табором.
12 Тому й Ісус, щоб освятити народ власною своєю кров’ю, страждав поза містом.
13 Тож виходьмо до нього за табір, несучи наругу його,
14 бо ми не маємо тут постійного міста, а майбутнього шукаєм.
15 Через нього принесім завжди Богові жертву хвали, тобто плід уст, які визнають його ім’я.
16 Добродійства та взаємної допомоги не забувайте: такі бо жертви Богові приємні.
1 Отак мовив Ісус, а підвівши очі свої до неба, проказав: «Отче, прийшла година! Прослав свого Сина, щоб Син твій тебе прославив,
2 згідно з владою, що її ти дав йому над усяким тілом: дарувати життя вічне тим, яких ти передав йому.
3 А вічне життя у тому, щоб вони спізнали тебе, єдиного, істинного Бога, і тобою посланого – Ісуса Христа.
4 Я тебе на землі прославив, виконавши те діло, яке ти дав мені до виконання.
5 Тепер же прослав мене, Отче, у себе – славою тією, що її я мав у тебе перед тим, як постав світ!
6 Я об’явив твоє ім’я людям, яких ти від світу передав мені. Вони були твої, ти ж передав мені їх, і зберегли вони слово твоє.
7 Нині збагнули вони, що все, тобою дане мені – від тебе;
8 слова бо, тобою мені дані, я їм дав, і сприйняли вони їх, і справді збагнули, що від тебе я вийшов, і увірували, що ти мене послав.
9 Молю ж за них: не за світ молю, лише за тих, яких ти передав мені, бо вони – твої.
10 І все моє – твоє, твоє ж – моє, і в них я прославився.
11 Я вже більш не у світі, а вони у світі, і я до тебе йду. Отче Святий! Заради імени твого бережи їх, тих, що їх ти мені передав, щоб були одно, як ми!
12 Бувши з ними у світі, я беріг їх у твоє ім’я; тих, яких ти передав мені, я їх стеріг, і ніхто з них не пропав, лише син загибелі, щоб збулося Писання.
13 Тепер же іду до тебе, і кажу те, у світі бувши, щоб вони радощів моїх мали у собі вщерть.
Текст — Біблія у перекладі о. Івана Хоменка (ugcc.ua). Порядок читань — за календарем УГКЦ.
Джерело: Церковний календар УГКЦ, Патріарша літургійна комісія (ugcc.ua). Пости пораховано за новим календарем УГКЦ.