- Прп. Атанасія Атонського
Святі дня
- Матері Божої Неустанної Помочі
День ангела: Опанас · календар іменин
неділя, 5 липня 2026 · Неділя 5-та по Зісланні Святого Духа. Глас 4, Єв. 5
День ангела: Опанас · календар іменин
12 Однак, Петро встав, побіг до гробниці й, нахилившись, побачив лиш пов’язки. І повернувсь до себе (додому), дивуючися тому, що сталося.
13 Аж ось того самого дня двоє з них ішли в село, на ім’я Емаус, стадій сто шістдесят від Єрусалиму,
14 і розмовляли між собою про те, що сталось.
15 А як вони розмовляли та сперечалися між собою, сам Iсус наблизившись, ішов разом з ними,
16 але очі їм заступило, щоб його не пізнали.
17 Він їх спитався «Що це за розмова, що ви, ідучи, ведете між собою» Ті зупинились, повні смутку.
18 Озвавсь тоді один з них на ім’я Клеопа, і йому каже «Ти бо один, що мешкаєш у Єрусалимі, а не знаєш, що цими днями в ньому сталося»
19 І він спитав їх «Що таке» Вони ж йому сказали «Те, що сталося з Ісусом Назарянином, мужем, що був пророком, могутнім – ділом та словом перед Богом і всім народом, –
20 та як наші первосвященики й князі видали його на засуд смертний і його розіп’яли.
21 А ми сподівались, що це він той, хто має визволити Ізраїля. До того ж усього ось третій день сьогодні, як це сталось!
22 Деякі з наших жінок, щоправда, нас здивували вони пішли були ранесенько до гробниці,
23 та, не знайшовши його тіла, повернулись і нам оповіли, що вони бачили ангелів, які їм з’явились і сказали, що він живий.
24 Деякі ж з наших пішли до гробниці й знайшли так, як жінки сказали; його ж вони не бачили».
25 А він промовив до них «О безумні й повільні серцем у вірі супроти всього, що були пророки оповіли!
26 Хіба не треба було Христові так страждати й увійти в свою славу»
27 І, почавши від Мойсея та від усіх пророків, він вияснював їм те, що в усім Писанні стосувалося до нього.
28 Коли вони наблизилися до села, куди йшли, Ісус удав, що хоче простувати далі.
29 Вони ж наполягали, кажучи «Зостанься з нами, бо вже надвечір, і день уже похилився». І він увійшов, щоб зостатись.
30 І от, як він був за столом з ними, взяв хліб, поблагословив, і, розламавши його, дав їм.
31 Тоді відкрилися в них очі, і вони його пізнали. А він зник від них
32 І казали вони один до одного «Чи не палало наше серце в нас у грудях, коли він промовляв до нас у дорозі та вияснював нам Писання»
33 І вони рушили негайно й повернулися в Єрусалим, і там знайшли зібраних одинадцятьох і тих, що були з ними,
34 які їм сказали «Христос справді воскрес і з’явився Симонові».
35 І вони розповіли те, що сталося в дорозі і як вони його пізнали при ламанні хліба.
1 Брати, бажання мого серця і моя молитва до Бога за них, щоб вони спаслися.
2 Я бо їм свідчу, що вони мають ревність Божу, та вона не розумна.
3 Не розуміючи Божої справедливости й шукаючи установити свою власну, вони не покорилися справедливості Божій.
4 Бо мета закону – Христос, на оправдання кожного, хто вірує.
5 Мойсей про праведність, що від закону, пише: «Той, хто його виконує, буде ним жити».
6 А справедливість, що від віри, так говорить: «Не кажи у твоїм серці: Хто зійде на небо?» – тобто: Христа звести додолу;
7 або: «Хто зійде в безодню?» – тобто: щоб вивести Христа з мертвих.
8 Що, отже, вона каже? «Близько тебе слово: в твоїх устах і в твоїм серці», тобто, слово віри, що його проповідуємо.
9 Бо коли ти твоїми устами визнаватимеш Господа Ісуса і віруватимеш у твоїм серці, що Бог воскресив його з мертвих, то спасешся,
10 бо серцем вірується на оправдання, а устами визнається на спасіння.
28 Коли ж він прибув на той бік, у край гадаринський, зустріли його два біснуваті, що вийшли з гробниць, але такі люті, що ніхто не міг перейти тією дорогою.
29 І почали кричати: «Що нам і тобі, Сину Божий? Прийшов єси сюди, щоб нас мучити перед часом?»
30 Оподаль же від них паслося велике стадо свиней.
31 Біси попросили його: «Як ти нас виганяєш, пошли нас в оте стадо свиней».
32 «Ідіть» – сказав їм. І вийшли з них, і ввійшли у свиней. Тоді то все стадо кинулося з кручі в море й утопилося в хвилях.
33 А пастухи повтікали й, прибігши в місто, все розповіли, а й про біснуватих.
34 Тоді все місто вийшло Ісусові назустріч і, побачивши його, попросили, щоб відійшов з їхніх околиць.
9, 1 Сівши у човен, він переплив назад і прибув у своє місто.
38 Коли ж вони були в дорозі, він увійшов в одне село, і якась жінка, Марта на ім’я, прийняла його в хату.
39 Була ж у неї сестра що звалася Марія; ця, сівши в ногах Господа, слухала його слова.
40 Марта ж клопоталась усякою прислугою. Наблизившись, каже «Господи, чи тобі байдуже, що сестра моя лишила мене саму служити Скажи їй, щоб мені допомогла».
41 Озвався Господь до неї і промовив «Марто, Марто, ти побиваєшся і клопочешся про багато,
42 одного ж потрібно. Марія вибрала кращу частку, що не відніметься від неї».
11, 27 Коли він говорив це, жінка якась, піднісши голос з-між народу, мовила до нього: «Щасливе лоно, що тебе носило, і груди, що тебе кормили».
28 А він озвався: «Справді ж блаженні ті, що слухають Боже слово і його зберігають».
1 Перший завіт мав також свої установи щодо служби і святиню земну.
2 Споруджено бо перший намет, де були світильник, стіл і хліби появлення: він зветься «Святе».
3 За другою ж завісою був намет, званий «Святе Святих»,
4 із золотим жертовником для палення пахучого кадила та кивотом завіту, цілковито покритий золотом; в ньому був золотий посуд з манною, розцвіле жезло Арона й таблиці завіту.
5 А зверху над ним херувими слави, що крильми отінювали віко. Але про це не час тепер говорити докладно.
6 І при такому влаштуванні всього цього в перший намет увіходять завжди священики, виконуючи служби,
7 в другий – раз на рік – лиш архиєрей, і то не без крови, що її він приносить за свої і людські провини.
Текст — Біблія у перекладі о. Івана Хоменка (ugcc.ua). Порядок читань — за календарем УГКЦ.
Джерело: Церковний календар УГКЦ, Патріарша літургійна комісія (ugcc.ua). Пости пораховано за новим календарем УГКЦ.