- Прп. ісп. Харитона
Святі дня
- Св. В’ячеслава, князя чеського
- Собор преподобних отців Печерських, що спочивають у ближніх печерах прп. Антонія
- Бл. свщмч. Никити Будки
День ангела: Харитон, В’ячеслав, Антон і Микита · календар іменин
понеділок, 28 вересня 2026 · Тиждень 18-й по Зісланні Святого Духа
День ангела: Харитон, В’ячеслав, Антон і Микита · календар іменин
12 Однак, Петро встав, побіг до гробниці й, нахилившись, побачив лиш пов’язки. І повернувсь до себе (додому), дивуючися тому, що сталося.
13 Аж ось того самого дня двоє з них ішли в село, на ім’я Емаус, стадій сто шістдесят від Єрусалиму,
14 і розмовляли між собою про те, що сталось.
15 А як вони розмовляли та сперечалися між собою, сам Iсус наблизившись, ішов разом з ними,
16 але очі їм заступило, щоб його не пізнали.
17 Він їх спитався «Що це за розмова, що ви, ідучи, ведете між собою» Ті зупинились, повні смутку.
18 Озвавсь тоді один з них на ім’я Клеопа, і йому каже «Ти бо один, що мешкаєш у Єрусалимі, а не знаєш, що цими днями в ньому сталося»
19 І він спитав їх «Що таке» Вони ж йому сказали «Те, що сталося з Ісусом Назарянином, мужем, що був пророком, могутнім – ділом та словом перед Богом і всім народом, –
20 та як наші первосвященики й князі видали його на засуд смертний і його розіп’яли.
21 А ми сподівались, що це він той, хто має визволити Ізраїля. До того ж усього ось третій день сьогодні, як це сталось!
22 Деякі з наших жінок, щоправда, нас здивували вони пішли були ранесенько до гробниці,
23 та, не знайшовши його тіла, повернулись і нам оповіли, що вони бачили ангелів, які їм з’явились і сказали, що він живий.
24 Деякі ж з наших пішли до гробниці й знайшли так, як жінки сказали; його ж вони не бачили».
25 А він промовив до них «О безумні й повільні серцем у вірі супроти всього, що були пророки оповіли!
26 Хіба не треба було Христові так страждати й увійти в свою славу»
27 І, почавши від Мойсея та від усіх пророків, він вияснював їм те, що в усім Писанні стосувалося до нього.
28 Коли вони наблизилися до села, куди йшли, Ісус удав, що хоче простувати далі.
29 Вони ж наполягали, кажучи «Зостанься з нами, бо вже надвечір, і день уже похилився». І він увійшов, щоб зостатись.
30 І от, як він був за столом з ними, взяв хліб, поблагословив, і, розламавши його, дав їм.
31 Тоді відкрилися в них очі, і вони його пізнали. А він зник від них
32 І казали вони один до одного «Чи не палало наше серце в нас у грудях, коли він промовляв до нас у дорозі та вияснював нам Писання»
33 І вони рушили негайно й повернулися в Єрусалим, і там знайшли зібраних одинадцятьох і тих, що були з ними,
34 які їм сказали «Христос справді воскрес і з’явився Симонові».
35 І вони розповіли те, що сталося в дорозі і як вони його пізнали при ламанні хліба.
25 Тому, відкинувши брехню, говоріть кожен правду ближньому своєму, ми бо один одному члени.
26 Гнівайтеся, та не грішіте! Хай сонце не заходить над вашим гнівом;
27 і не давайте місця дияволові.
28 Хто крав, нехай не краде більше, а краще хай працює, творивши власними руками добро, щоб він мав змогу дати тому, хто потребує.
29 Жадне погане слово нехай не виходить з уст ваших, а лише гарне, що може в потребі повчити, і щоб це вийшло на користь тим, які чують його.
30 І не засмучуйте Святого Духа Божого, що ним ви назнаменовані на день відкуплення.
31 Усяка досада, гнів, лють, крик та хула мусять бути викорінені з-посеред вас разом з усією злобою.
32 Будьте, натомість, добрі один до одного та милосердні, прощайте один одному, як Бог у Христі вам простив.
19 Тим часом четверовласник Ірод, якому Йоан докоряв за Іродіяду, жінку його брата, і за все, що Ірод накоїв,
20 додав ще й це до того всього, що замкнув Йоана до в’язниці.
21 Коли ввесь народ христився, і коли Ісус, охристившись, молився, відкрилось небо,
22 і Святий Дух у тілеснім вигляді, немов голуб, зійшов на нього, та залунав з неба голос «Ти – мій Син любий, тебе я вподобав».
6 Бо Бог, який сказав: «Нехай із темряви світло засяє», – він освітлив серця наші, щоб у них сяяло знання Божої слави, що на обличчі Ісуса Христа.
7 А маємо цей скарб у глиняних посудинах, щоб було видно, що велич сили є від Бога, а не від нас.
8 Нас тиснуть звідусіль, але ми не пригноблені; ми в труднощах, та ми не втрачаємо надії;
9 нас гонять, та ми не покинуті; ми повалені, та не знищені.
10 Увесь час носимо в тілі мертвоту Ісуса, щоб і життя Ісуса в нашім житті було явним.
11 Нас бо ввесь час живими віддають на смерть із-за Ісуса, щоб і життя Ісуса було явним у нашім смертнім тілі.
12 І так смерть діє в нас, а життя у вас.
13 Та мавши той самий дух віри, про який написано: «Я вірував, тому й говорив», – то й ми віримо, тому й говоримо;
14 бо знаємо, що той, хто воскресив Господа Ісуса, – воскресить і нас з Ісусом і поставить з вами.
15 Бо все це ради вас, щоб розмножена благодать через багатьох збагатила подяку на славу Божу.
17 Зійшовши з ними, він став на рівнім місці, й була там велика сила його учнів і людей вельми багато з Юдеї та з Єрусалиму, і з побережжя Тиру та Сидону.
18 Вони прийшли послухати його й оздоровитись від своїх недуг; і всі ті, що їх мучили нечисті духи, теж оздоровлялись.
19 Увесь народ намагався його торкнутися, бо сила виходила з нього й усіх оздоровляла.
20 Тоді він, звівши на своїх учнів очі, почав казати «Блаженні вбогі, – бо ваше Царство Боже.
21 Блаженні, голодні нині, бо ви насититеся. Блаженні, що плачете нині, бо будете сміятись.
22 Блаженні будете, коли вас ненавидітимуть люди, коли вас вилучать, коли ганьбитимуть вас та коли викинуть, як безчесне, ваше ім’я Сина Чоловічого ради.
23 Радійте того дня і веселіться, бо ваша нагорода велика в небі. Так само бо поводилися з пророками батьки їхні.
Текст — Біблія у перекладі о. Івана Хоменка (ugcc.ua). Порядок читань — за календарем УГКЦ.
Джерело: Церковний календар УГКЦ, Патріарша літургійна комісія (ugcc.ua). Пости пораховано за новим календарем УГКЦ.