Що таке Символ віри
Слово «символ» по-грецьки означає знак, за яким упізнають своїх. Символ віри — це те, за чим християни впізнають одне одного: спільне визнання віри апостолів. Катехизм УГКЦ пояснює, що кожне слово Символу «не просто передає поняття про Бога, а вводить у таїнство Божественної дійсності й відкриває його для нашої віри» (п. 4).
Текст склали два вселенські собори. Перший Нікейський собор (325) сформулював віру в Ісуса Христа як «єдиносущного з Отцем». Перший Царгородський собор (381) доповнив Символ частиною про Святого Духа, Церкву, хрещення і воскресіння мертвих. Відтоді цим текстом моляться і Східна, і Західна Церкви.
Про що молитва «Вірую»
Символ віри має 12 частин — їх традиційно називають членами. Вони йдуть за порядком: Бог Отець, Син, Святий Дух і життя Церкви.
| Частина | Про що |
|---|---|
| «Вірую в єдиного Бога Отця…» | Бог один, Він Отець і Творець усього — видимого й невидимого світу. |
| «І в єдиного Господа Ісуса Христа…» | Ісус — Син Божий, рівний Отцеві («єдиносущний»), а не створіння. |
| «Він задля нас людей…» — «…Його царству не буде кінця» | Воплочення, хресна смерть, воскресіння, вознесіння і друге пришестя Христа. |
| «І в Духа Святого…» | Святий Дух — Бог, якому віддаємо однакову славу з Отцем і Сином. |
| «В єдину, святу, соборну й апостольську Церкву» | Церква одна, свята, вселенська і збудована на апостолах. |
| «Ісповідую одне хрещення…» — «Очікую воскресіння мертвих…» | Хрещення прощає гріхи; ми чекаємо воскресіння і вічного життя. |
Чому «і Сина» в дужках
У первісному тексті Собору 381 року сказано, що Святий Дух «від Отця ісходить». Слова «і Сина» (латиною Filioque) пізніше додала Західна Церква: спершу в Іспанії (Толедський собор, 589), а 1014 року — у Римі. Східні Церкви цієї вставки не прийняли.
У Катехизмі й Служебнику УГКЦ слова «і Сина» подано у квадратних дужках. Католицька Церква визнає, що грецький текст без них є повністю правовірним, а папи не раз промовляли Символ віри без «Filioque» разом зі східними християнами. Чи промовляти ці слова у спільній молитві, визначає звичай вашої парафії.
Коли молитися «Вірую»
- Щодня — у Катехизмі УГКЦ «Вірую» входить до щоденних молитов, разом з «Отче наш» і «Богородице Діво».
- На Божественній Літургії — уся громада співає або промовляє Символ віри перед анафорою, після возгласу «Двері, двері!».
- Під час Хрещення — хресні батьки від імені дитини визнають віру Церкви словами «Вірую».
- У сумнівах — святий Августин радив: «Нехай твій Символ віри стане для тебе наче дзеркалом: у ньому зможеш побачити, чи ти віриш в усе те, у що ти стверджуєш, що віриш» (Катехизм, п. 5).
Чи відрізняється «Вірую» УГКЦ від православного
Ні: і греко-католики, і православні моляться тим самим Нікейсько-Царгородським Символом віри. Відмінності є лише в українському перекладі окремих слів (наприклад, «творця неба і землі» чи «Творця неба і землі», «ісходить» чи «походить») і в тому, що в текстах УГКЦ є слова «[і Сина]» у дужках. Хресним батькам варто вивчити той текст, яким моляться в храмі, де хреститимуть дитину.