- Прп. Симеона, що на Дивній горі
- Прп. Микити Стовпника, Переяславського чудотворця
День ангела: Семен і Микита · календар іменин
неділя, 24 травня 2026 · Неділя 7-ма після Пасхи, Святих Отців I Вселенського Собору. Глас 6, Єв. 10
День ангела: Семен і Микита · календар іменин
1 По тому Ісус з’явився своїм учням при Тиверіядському морі. З’явився ж так:
2 Симон Петро, Тома, на прізвисько Близнюк, Натанаїл з Кани Галилейської, сини Заведеєві та ще двоє інших його учнів були разом.
3 Тож каже до них Симон Петро: «Іду ловити рибу». А ті йому: «Підемо й ми з тобою». Отож пішли і сіли в човен. Тієї ночі, однак, не вловили нічого.
4 А як настав уже ранок, стояв над берегомІсус, та не знали учні, що то – Ісус.
5 Каже до них Ісус: «Дітоньки, чи маєте що з’їсти?» Ті йому відповіли: «Ні».
6 Тоді він каже до них: «Закиньте лишень сіті праворуч від човна, то знайдете». І закинули, та неспроможні були вже і витягнути їх: така була там сила риби!
7 Каже тоді отой учень, що його любив Ісус, до Петра: «То – Господь!» Симон же Петро, вчувши, що то Господь, підперезав одежу, був бо роздягнений, – та й кинувся в море!
8 А інші учні припливли човном, – були бо неподалеку від землі, ліктів зо двісті, – та й притягнули сіті з рибою.
9 Коли, отже, вийшли на землю, бачать – жар розкладено, а на ньому риба й хліб.
10 І мовить їм Ісус: «А принесіть тієї риби, що ви її тепер наловили».
11 Пішов Симон Петро, витягнув на землю сіті, повні великої риби – сто п’ятдесят три! – і хоч стільки її було, сіті не перервалися.
12 Мовить до них Ісус: «Ходіть но снідати!» І ніхто з учнів не зважився його питати: «Хто ти?» – знали бо, що то Господь.
13 Підходить тоді Ісус, бере хліб, роздає їм, а й рибу теж.
14 Це втретє вже з’явивсь Ісус учням по тому, як з мертвих воскрес.
16 Бо Павло вирішив плисти попри Ефес, щоб не баритися в Азії; поспішав бо, щоб, по змозі, на день П’ятидесятниці бути в Єрусалимі.
17 З Мілету він послав у Ефес і прикликав пресвітерів Церкви.
18 Коли ж вони прийшли до нього, він до них промовив: «Ви знаєте, як з першого дня, коли я вступив у Азію, увесь час поводився я з вами,
28 Зважайте на самих себе й на все стадо, над яким Дух Святий поставив вас єпископами, щоб пасли Церкву Божу, що її він придбав кров’ю власною.
29 Я знаю, що по моїм відході ввійдуть поміж вас вовки хижі, які не щадитимуть стада.
30 Та й з-поміж вас самих повстануть люди, що говоритимуть погубні речі, щоб потягнути за собою учнів.
31 Тому чувайте, пригадуйте собі, що я три роки, ніч і день, не переставав кожного з вас із сльозами наводити на розум.
32 А тепер передаю вас Богові і слову його благодаті, що може збудувати й дати вам спадщину між усіма освяченими.
33 Ні срібла, ні золота, ані одежі я не вимагав ні від кого.
34 Ви самі знаєте, що моїм потребам і тих, які зо мною, служили оці руки.
35 У всьому я показав вам, що, так працюючи, треба допомагати слабосильним і пам’ятати слова Господа Ісуса, що сам сказав: «Більше щастя – давати, ніж брати».
36 Промовивши це, він упав на коліна і з усіма ними почав молитися.
1 Отак мовив Ісус, а підвівши очі свої до неба, проказав: «Отче, прийшла година! Прослав свого Сина, щоб Син твій тебе прославив,
2 згідно з владою, що її ти дав йому над усяким тілом: дарувати життя вічне тим, яких ти передав йому.
3 А вічне життя у тому, щоб вони спізнали тебе, єдиного, істинного Бога, і тобою посланого – Ісуса Христа.
4 Я тебе на землі прославив, виконавши те діло, яке ти дав мені до виконання.
5 Тепер же прослав мене, Отче, у себе – славою тією, що її я мав у тебе перед тим, як постав світ!
6 Я об’явив твоє ім’я людям, яких ти від світу передав мені. Вони були твої, ти ж передав мені їх, і зберегли вони слово твоє.
7 Нині збагнули вони, що все, тобою дане мені – від тебе;
8 слова бо, тобою мені дані, я їм дав, і сприйняли вони їх, і справді збагнули, що від тебе я вийшов, і увірували, що ти мене послав.
9 Молю ж за них: не за світ молю, лише за тих, яких ти передав мені, бо вони – твої.
10 І все моє – твоє, твоє ж – моє, і в них я прославився.
11 Я вже більш не у світі, а вони у світі, і я до тебе йду. Отче Святий! Заради імени твого бережи їх, тих, що їх ти мені передав, щоб були одно, як ми!
12 Бувши з ними у світі, я беріг їх у твоє ім’я; тих, яких ти передав мені, я їх стеріг, і ніхто з них не пропав, лише син загибелі, щоб збулося Писання.
13 Тепер же іду до тебе, і кажу те, у світі бувши, щоб вони радощів моїх мали у собі вщерть.
Текст — Біблія у перекладі о. Івана Хоменка (ugcc.ua). Порядок читань — за календарем УГКЦ.
Джерело: Церковний календар УГКЦ, Патріарша літургійна комісія (ugcc.ua). Пости пораховано за новим календарем УГКЦ.