Церковний календар УГКЦ

24 травня 2026: яке свято

неділя, 24 травня 2026 · Неділя 7-ма після Пасхи, Святих Отців I Вселенського Собору. Глас 6, Єв. 10

  • Прп. Симеона, що на Дивній горі
  • Прп. Микити Стовпника, Переяславського чудотворця

День ангела: Семен і Микита · календар іменин

Глас 6

Читання дня

Утреня Ів 21, 1–14
Євангеліє

Ів 21, 1–14

1 По тому Ісус з’явився своїм учням при Тиверіядському морі. З’явився ж так:

2 Симон Петро, Тома, на прізвисько Близнюк, Натанаїл з Кани Галилейської, сини Заведеєві та ще двоє інших його учнів були разом.

3 Тож каже до них Симон Петро: «Іду ловити рибу». А ті йому: «Підемо й ми з тобою». Отож пішли і сіли в човен. Тієї ночі, однак, не вловили нічого.

4 А як настав уже ранок, стояв над берегомІсус, та не знали учні, що то – Ісус.

5 Каже до них Ісус: «Дітоньки, чи маєте що з’їсти?» Ті йому відповіли: «Ні».

6 Тоді він каже до них: «Закиньте лишень сіті праворуч від човна, то знайдете». І закинули, та неспроможні були вже і витягнути їх: така була там сила риби!

7 Каже тоді отой учень, що його любив Ісус, до Петра: «То – Господь!» Симон же Петро, вчувши, що то Господь, підперезав одежу, був бо роздягнений, – та й кинувся в море!

8 А інші учні припливли човном, – були бо неподалеку від землі, ліктів зо двісті, – та й притягнули сіті з рибою.

9 Коли, отже, вийшли на землю, бачать – жар розкладено, а на ньому риба й хліб.

10 І мовить їм Ісус: «А принесіть тієї риби, що ви її тепер наловили».

11 Пішов Симон Петро, витягнув на землю сіті, повні великої риби – сто п’ятдесят три! – і хоч стільки її було, сіті не перервалися.

12 Мовить до них Ісус: «Ходіть но снідати!» І ніхто з учнів не зважився його питати: «Хто ти?» – знали бо, що то Господь.

13 Підходить тоді Ісус, бере хліб, роздає їм, а й рибу теж.

14 Це втретє вже з’явивсь Ісус учням по тому, як з мертвих воскрес.

На Божественній Літургії

Апостол

Ді 20, 16–18; 20, 28–36

16 Бо Павло вирішив плисти попри Ефес, щоб не баритися в Азії; поспішав бо, щоб, по змозі, на день П’ятидесятниці бути в Єрусалимі.

17 З Мілету він послав у Ефес і прикликав пресвітерів Церкви.

18 Коли ж вони прийшли до нього, він до них промовив: «Ви знаєте, як з першого дня, коли я вступив у Азію, увесь час поводився я з вами,

28 Зважайте на самих себе й на все стадо, над яким Дух Святий поставив вас єпископами, щоб пасли Церкву Божу, що її він придбав кров’ю власною.

29 Я знаю, що по моїм відході ввійдуть поміж вас вовки хижі, які не щадитимуть стада.

30 Та й з-поміж вас самих повстануть люди, що говоритимуть погубні речі, щоб потягнути за собою учнів.

31 Тому чувайте, пригадуйте собі, що я три роки, ніч і день, не переставав кожного з вас із сльозами наводити на розум.

32 А тепер передаю вас Богові і слову його благодаті, що може збудувати й дати вам спадщину між усіма освяченими.

33 Ні срібла, ні золота, ані одежі я не вимагав ні від кого.

34 Ви самі знаєте, що моїм потребам і тих, які зо мною, служили оці руки.

35 У всьому я показав вам, що, так працюючи, треба допомагати слабосильним і пам’ятати слова Господа Ісуса, що сам сказав: «Більше щастя – давати, ніж брати».

36 Промовивши це, він упав на коліна і з усіма ними почав молитися.

Євангеліє

Ів 17, 1–13

1 Отак мовив Ісус, а підвівши очі свої до неба, проказав: «Отче, прийшла година! Прослав свого Сина, щоб Син твій тебе прославив,

2 згідно з владою, що її ти дав йому над усяким тілом: дарувати життя вічне тим, яких ти передав йому.

3 А вічне життя у тому, щоб вони спізнали тебе, єдиного, істинного Бога, і тобою посланого – Ісуса Христа.

4 Я тебе на землі прославив, виконавши те діло, яке ти дав мені до виконання.

5 Тепер же прослав мене, Отче, у себе – славою тією, що її я мав у тебе перед тим, як постав світ!

6 Я об’явив твоє ім’я людям, яких ти від світу передав мені. Вони були твої, ти ж передав мені їх, і зберегли вони слово твоє.

7 Нині збагнули вони, що все, тобою дане мені – від тебе;

8 слова бо, тобою мені дані, я їм дав, і сприйняли вони їх, і справді збагнули, що від тебе я вийшов, і увірували, що ти мене послав.

9 Молю ж за них: не за світ молю, лише за тих, яких ти передав мені, бо вони – твої.

10 І все моє – твоє, твоє ж – моє, і в них я прославився.

11 Я вже більш не у світі, а вони у світі, і я до тебе йду. Отче Святий! Заради імени твого бережи їх, тих, що їх ти мені передав, щоб були одно, як ми!

12 Бувши з ними у світі, я беріг їх у твоє ім’я; тих, яких ти передав мені, я їх стеріг, і ніхто з них не пропав, лише син загибелі, щоб збулося Писання.

13 Тепер же іду до тебе, і кажу те, у світі бувши, щоб вони радощів моїх мали у собі вщерть.

Текст — Біблія у перекладі о. Івана Хоменка (ugcc.ua). Порядок читань — за календарем УГКЦ.

Найближчі свята

Джерело: Церковний календар УГКЦ, Патріарша літургійна комісія (ugcc.ua). Пости пораховано за новим календарем УГКЦ.