- Перенесення мощів св. Миколая Чудотворця з Мир до міста Барі
Святі дня
- Св. прор. Ісаї
- Св. мч. Христофора
День ангела: Микола, Ісая і Христофор · календар іменин
субота, 9 травня 2026
День ангела: Микола, Ісая і Христофор · календар іменин
1 «Істинно, істинно говорю вам: Хто не дверима в кошару овечу входить, а деінде влізає, – злодюга той, розбійник!
2 Хто ж увіходить дверима, той вівцям – вівчар.
3 Йому одвірний відчиняє, і вівці слухаються його голосу, і кличе він своїх овець на ім’я, і виводить їх.
4 А коли виведе всіх своїх овець, то йде поперед них, і вівці слідують за ним, бо голос його знають.
5 Не підуть за чужим вони – втечуть вони від нього, бо не знають голосу чужих».
6 Сказав ото їм Ісус цю притчу, та вони не второпали того, про що він казав їм.
7 Тож Ісус іще раз промовив до них: «Істинно, істинно говорю вам: Я – двері для овець.
8 Усі, скільки їх передо мною прийшло, – злодії, розбійники. Вівці й не слухали їх.
9 Я – двері. Хто ввійде крізь мене – спасеться. Увійде він, вийде – і знайде пасовисько!
1 Під ту пору цар Ірод підняв руку, щоб гнобити деяких із Церкви.
2 Він стяв мечем Якова, Йоанового брата.
3 Побачивши, що це подобалося юдеям, він звелів, крім того, ще й Петра схопити; а були дні Опрісноків.
4 Схопивши його, він посадив його у в’язницю і передав чотирьом чвіркам вояків, щоб стерегли його, бажаючи вивести його перед народ по Пасці.
5 Отож, Петра стерегли у в’язниці, а Церква молилася горливо Богові за нього.
6 Коли ж Ірод намірявся вивести його, Петро, закутий двома ланцюгами, спав тієї ночі, між двома вояками, а сторожі при дверях стерегли в’язницю.
7 Нараз з’явився ангел Господній, і у в’язниці засяяло світло. Він, вдаривши Петра по боці, збудив його, кажучи: «Вставай чимскорше!» І ланцюги впали з рук у нього.
8 Далі сказав до нього ангел: «Підпережися і надінь свої сандалі». (Петро) зробив так. Знову сказав до нього: «Накинь на себе плащ і йди за мною».
9 Вийшов Петро й ішов за ним; не знав він, чи це правда, що робив ангел; він думав, що видіння бачить.
10 Минули вони першу варту і другу, і прийшли до залізної брами, що веде в місто; вона сама собою їм відчинилась. Вийшли вони та пройшли одну вулицю, й ангел нараз відступив від нього.
11 Тоді Петро, опритомнівши, мовив: «Тепер я справді знаю, що Господь послав ангела свого і вирвав мене з руки Ірода й від усього, чого очікував юдейський народ».
31 І казав Ісус до тих юдеїв, які увірували в нього: «Коли ви перебуватимете в моїм слові, ви дійсно будете учнями моїми
32 і спізнаєте правду, і правда визволить вас».
33 Ті йому й відказали: «Потомки ми Авраамові й не були ми ніколи невольниками ні в кого. Чого ж говориш: Визволитеся, мовляв?»
34 Ісус же їм: «Істинно, істинно кажу вам: Кожен, хто гріх чинить – гріха невольник!
35 Невольник не перебуває в домі повсякчас – повсякчас перебуває син.
36 Тож коли Син вас визволить, то справді станете вільні.
37 Знаю, що Авраамові ви по-томки. Бажаєте, однак, мене вбити, слово бо моє не має місця у вашому серці.
38 Переказую я те, що бачив в Отця мого, а ви те робите, що чули у вашого батька».
39 Ті йому мовили у відповідь: «Авраам наш батько». Каже ж їм Ісус: «Були б ви дітьми Авраамовими – чинили б ви діла Авраамові.
40 Та ось тепер бажаєте вбити мене, чоловіка, який вам правду сказав, ту, що її від Бога вчув. Не робив так Авраам.
41 Ви чините діла вашого батька». «Ми не з розпусти вродились, – кажуть йому ті; один лише Отець у нас: Бог».
42 А Ісус їм: «Був би Бог ваш Отець, любили б ви мене, бо я вийшов від Бога і прийшов: не від себе самого прийшов, а він послав мене.
17 Слухайтесь ваших наставників і коріться, бо вони пильнують ваші душі, за які мають звіт дати; щоб вони це робили з радістю, а не зідхаючи, – бо це для вас некорисно.
18 Молітеся за нас, бо нам здається, що маємо добре сумління, бажаючи у всьому поводитись добре;
19 тим більше ж прошу вас це робити, щоб якнайскоріше мене вам повернено.
20 Нехай Бог миру, що підняв з мертвих того, хто кров’ю вічного завіту став великим Пастирем овець, – Господа нашого Ісуса, –
21 зробить вас здібними виконувати його волю добрими ділами, здійснюючи у вас те, що йому любе через Ісуса Христа, якому слава по віки вічні. Амінь.
17 Зійшовши з ними, він став на рівнім місці, й була там велика сила його учнів і людей вельми багато з Юдеї та з Єрусалиму, і з побережжя Тиру та Сидону.
18 Вони прийшли послухати його й оздоровитись від своїх недуг; і всі ті, що їх мучили нечисті духи, теж оздоровлялись.
19 Увесь народ намагався його торкнутися, бо сила виходила з нього й усіх оздоровляла.
20 Тоді він, звівши на своїх учнів очі, почав казати «Блаженні вбогі, – бо ваше Царство Боже.
21 Блаженні, голодні нині, бо ви насититеся. Блаженні, що плачете нині, бо будете сміятись.
22 Блаженні будете, коли вас ненавидітимуть люди, коли вас вилучать, коли ганьбитимуть вас та коли викинуть, як безчесне, ваше ім’я Сина Чоловічого ради.
23 Радійте того дня і веселіться, бо ваша нагорода велика в небі. Так само бо поводилися з пророками батьки їхні.
Текст — Біблія у перекладі о. Івана Хоменка (ugcc.ua). Порядок читань — за календарем УГКЦ.
Джерело: Церковний календар УГКЦ, Патріарша літургійна комісія (ugcc.ua). Пости пораховано за новим календарем УГКЦ.